Редакційна політика

Галузь та проблематика

«Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія Музеєзнавство і пам’яткознавство» – рецензований журнал, що публікує наукові статті, присвячені проблемам музеєзнавства і пам’яткознавства.

Наукові дослідження охоплюють такі напрямки: теорія музеєзнавства і пам’яткознавства, історія музейної та пам’яткоохоронної справи, прикладні проблеми сфери суспільної діяльності, пов’язаної з історико-культурними цінностями, зокрема, теорії музею як соціокультурного інституту, ідентичність музею, поелементна соціальна інженерія в музейній та пам’яткоохоронній галузі, колективна пам’ять, музеї в контексті історичної політики, інтерпретація та музеєфікація пам’яток, підготовка музейних та пам’яткоохоронних кадрів, кураторське мистецтво.

«Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія Музеєзнавство і пам’яткознавство» також орієнтовано на висвітлення сучасних напрямів міждисциплінарних соціогуманітарних досліджень. Журнал базується на принципах наукового критицизму.

Журнал здійснює першодруки таких типів матеріалів:

  • дослідницькі статті, що містять нові гіпотетичні вирішення актуальних наукових проблем (наукова новизна);
  • рецензії на нові монографії, відповідні профілю і тематиці журналу;
  • бібліографічні огляди, що містять короткий опис видань, відповідних профілю і тематиці журналу;
  • огляди наукових заходів (конференцій, семінарів, круглих столів тощо);
  • матеріали кожного числа журналу розподіляються за жанровими розділами і тематичними рубриками.

 

 

Політика розділів

ТЕОРЕТИЧНІ СТАТТІ З МУЗЕЄЗНАВСТВА ТА ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

ДИСКУСІЇ

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

ПРОБЛЕМИ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

ПУБЛІКАЦІЇ ДОСЛІДЖЕНЬ МАТЕРІАЛЬНИХ ПАМ’ЯТОК

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

КУЛЬТУРНА ПАМ’ЯТЬ І ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

ХРОНІКА

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується
 

Процес рецензування

Процедуру рецензування (наукової експертизи) проходять усі дослідницькі статті, що надійшли в редакційну колегію. Рецензії, бібліографічні огляди,  повідомлення інформаційного характеру процедуру рецензування не проходять. Редакція може не поділяти погляди, висловлені авторами статей.

Рецензування переданих до редакції дослідницьких статей проводиться з метою відповідності засадам наукового критицизму. До друку приймаються неопубліковані раніше наукові статті, які відповідають тематиці видання.

Наукова стаття має містити виклад результатів розв’язання наукової проблеми згідно з тематикою журналу.

Окремо враховується ступінь відповідності статті, що надійшла до редакції, вимогам підготовки рукописів до публікації у «Віснику Київського національного університету культури і мистецтв. Серія Музеєзнавство і пам’яткознавство».

Редакція залишає за собою право відхилити статтю на етапі попереднього розгляду, якщо її зміст не відповідає тематиці й науковому напряму журналу, якщо текст не відповідає нормам та науковому стилю української, російської або англійської мов, якщо не дотримано вимог до технічного оформлення та до структурування матеріалу або ж матеріал має імітативний характер.

Процес рецензування здійснюється членами редколегії та незалежними експертами з відповідних галузей. Рецензування рукописів проводиться конфіденційно (подвійне «сліпе» рецензування). Розголошення конфіденційності рецензування тягне за собою проведення повторного «сліпого» рецензування або може призвести до відмови у публікації. Редактори не повідомляють інформацію, що стосується рукопису (включаючи відомості про його отримання, зміст, процес рецензування, критичні зауваження рецензентів і остаточний висновок), нікому, крім самих авторів і рецензентів. Порушення конфіденційності можливе лише у випадку заяви про недостовірність або фальсифікацію матеріалів, у всіх інших випадках її збереження обов’язкове.

Рецензенти оцінюють теоретико-методологічний рівень статті, її практичну цінність та наукову значущість. Окрім того, визначається відповідність статті принципам етики наукових публікацій та надаються рекомендації щодо усунення випадків їхнього порушення.

Форма рецензії містить такі питання:

  • чи наявна в статті наукова проблема?
  • чи ця проблема є актуальною?
  • чи є вирішення проблеми новим?
  • чи виконані формальні вимоги, що висуваються до статті?
  • чи відповідає назва статті її змісту?
  • чи відповідає анотація змісту статті?
  • чи є релевантним формулювання мети поставленій науковій проблемі та окресленому шляху її розв’язання?
  • чи адекватною є обрана методологія?
  • чи відповідають висновки меті дослідження?
  • чи адекватно відображене вирішення наукової проблеми у висновках?
  • чи не дублює автор уже відомі вирішення наукової проблеми? (чи має стаття наукову новизну?)
  • яка теоретична значущість роботи?
  • яка практична значимість роботи?
  • чи використані джерела є:
    • релевантними?
    • актуальними?
    • коректно процитованими?
    • чи релевантні та зрозуміло представлені таблиці та цифри?
    • чи потребує текст статті доопрацювання? Якщо так, які недоліки треба усунути?

Текст рецензії повинен містити чітку рекомендацію щодо доцільності чи недоцільності публікації статті.

За результатами рецензування редколегія ухвалює рішення про:

  • прийняття статті до друку;
  • повернення статті автору на доопрацювання з урахуванням зауважень рецензентів;
  • відмову в прийнятті статті до друку.

Редакція письмово повідомляє авторів про ухвалене рішення.

Статті членів редакційної колегії проходять стандартну процедуру подвійного «сліпого» рецензування, організованого головним редактором. Члени редакційної колегії не беруть участі у розгляді власних рукописів.

Призначення рецензентів відбувається за рекомендацією головного редактора і рішенням редакційної колегії.

Стандартна процедура рецензування відбувається, як правило, протягом 21 дня. Строки рецензування можуть у кожному окремому випадку змінюватись із урахуванням створення умов для максимально об’єктивної оцінки якості наданих матеріалів.

Автору наукового твору надається можливість ознайомитися з текстом рецензії. Взаємодія між автором і рецензентами відбувається опосередковано через редакційну колегію «Вісника Київського національного університету культури і мистецтв. Серія Музеєзнавство і пам’яткознавство» або за допомогою середовища видавничої платформи OJS (Open Journal Systems). На прохання рецензента та за згодою з редакційною колегію взаємодія автора й рецензента може відбуватись у режимі безпосереднього особистісного контакту, проте зі збереженням анонімності автора і рецензента (таке рішення приймається з метою покращення тексту дослідження лише у випадку надання рецензентом позитивного відгуку).

У випадку, якщо рецензент вказує на необхідність внесення в статтю певних коректив, стаття повертається автору на доопрацювання з пропозицією врахувати зауваження при підготовці оновленого варіанта статті або аргументовано їх спростувати. Під час повторного представлення доопрацьованих матеріалів до редакції автор супроводжує їх повідомленням стосовно врахування або причин неврахування зроблених рецензентом зауважень і коментує всі внесені в статтю зміни. Відкоригований автором примірник статті повторно подається тому самому рецензенту для прийняття рішення й підготовки вмотивованого висновку про можливість публікації. Датою прийняття статті для публікації вважається дата отримання редакцією позитивного висновку рецензента (або рішення редакційної колегії) стосовно доцільності й можливості опублікування статті.

У випадку незгоди з думкою рецензента автор рукопису має право надати аргументовану відповідь редакції журналу. За таких обставин стаття розглядається на засіданні робочої групи редакційної колегії. Редакційна колегія може направити статтю на додаткове або нове рецензування іншому спеціалістові. Редакційна колегія залишає за собою право відхилення статті у разі неспроможності або небажання автора врахувати рекомендації й зауваження рецензентів.

Наукова стаття, яка отримала схвальні рецензії, передається на літературне й технічне редагування. Взаємодія автора та літературного (технічного) редактора може відбуватись у будь-якій формі – особисто, електронною поштою, за допомогою відеозв’язку, телефоном. Незначні виправлення стилістичного або формального характеру, що не впливають на зміст статті, вносяться літературним (технічним) редактором. Відредаговані і підготовлені до друку матеріали перед публікацією остаточно узгоджуються з автором.

Рекомендація щодо публікації чергового випуску журналу здійснюється Вченою радою Київського національного університету культури і мистецтв та фіксується у відповідному протоколі.

 

Періодичність публікації

Журнал виходить двічі на рік (Липень, Грудень).

 

Політика відкритого доступу

«Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія Музеєзнавство і пам’яткознавство» практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу. Під «відкритим доступом» ми розуміємо відкриття для всіх публікацій в Інтернеті, які можна читати, завантажувати, копіювати, поширювати, роздруковувати, знаходити чи приєднувати до повних текстів відповідних статей або використовувати для інших законних цілей.

 

Політика антиплагіату

Для всіх статей, що надаються на рецензування, визначається рівень унікальності авторського тексту за допомогою відповідного програмного забезпечення, що показує рівень унікальності статті, використані джерела та частковий збіг тексту («eTXTАнтіплагіат», «Advego Plagiatus»). Цитування допускається в обсязі, який не перевищує 15% від загального об’єму статті. Таким чином, унікальність має бути не меншою 85%. Водночас, до уваги береться, насамперед, рівень новизни розв’язання поставленої у статті наукової проблеми. Більший за вказаний обсяг цитування може бути обумовлений необхідністю точного аналізу запропонованих раніше вирішень поставленох наукової проблеми.

 

Редакційна політика та етичні норми

У своїй діяльності редакція керується принципом наукового критицизму та фальсифікаціонізму К.Поппера, пріоритетами науковості, об’єктивності, неупередженості, дотримання академічної доброчесності і міжнародних академічних стандартів. Стосунки між редакцією, авторами і рецензентами ґрунтуються на дотриманні етичних норм, визначених Комітетом з етики публікацій (Committee on Publication Ethics, COPE, https://publicationethics.org/files/Code_of_conduct_for_journal_editors_1.pdf).

Етика авторів

Автори несуть персональну відповідальність за наданий до редакції журналу текст рукопису. Автори зобов'язуються:

  • надавати до редакції матеріали, які раніше не публікувались та не перебувають на розгляді в іншому виданні. Якщо елементи рукопису раніше були опубліковані в іншій статті, автори зобов’язані послатися на свою більш ранню роботу. Дослівне копіювання власних робіт та їх перефразування неприйнятні, вони можуть бути використані тільки як основа для нових висновків;
  • надавати достовірні результати проведених досліджень. Автор несе відповідальність за точність викладеного у статті фактичного матеріалу (дат, власних назв, цитат тощо). Завідомо неправдиві, або фальсифіковані твердження прирівнюються до неетичної поведінки і вважаються неприйнятними;
  • у випадку необхідності на вимогу редакційної колегії надавати вихідні дані для редакторського огляду. Автори повинні надати вільний доступ до таких даних і зберігати ці дані протягом тривалого часу після їхнього опублікування;
  • дотримуватись етики наукового цитування. У разі використання фрагментів чужих робіт та/або запозичення тверджень інших авторів, у статті повинні бути оформлені відповідні посилання з обов’язковим зазначенням автора і першоджерела. Надмірні запозичення, а також плагіат у будь-яких формах, включаючи неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень є неетичними і неприйнятними діями. Статті, що є компіляцією з матеріалів, опублікованих іншими авторами, без їхньої творчої переробки і власного авторського осмислення редакцією журналу не приймаються.

Автор погоджується з тим, що його працю в разі оприлюднення у друкованій версії видання буде розміщено у відкритому доступі на сайті журналу.

Етика рецензування

Метою інституту рецензування наукового видання «Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія Музеєзнавство і пам’яткознавство» є підтримка найвищих етичних стандартів наукових досліджень:

  • рецензент має відмовитися від рецензування, якщо його кваліфікація та напрям підготовки не відповідають напряму статті;
  • метою рецензента є з’ясування рівня науковості поданої статті (наявність розв’язання наукової проблеми, наукова простота, відсутність метафізики і паранауки) та визначення ступеню її відповідності літературним та етичним стандартам;
  • для забезпечення права кожного автора на інтелектуальну власність, рецензенту забороняється будь-яке використання отриманих аргументів й висновків автора без дозволу останнього;
  • у разі наявності конфлікту інтересів або професійних чи особистісних зв’язків рецензента з автором, які можуть вплинути на судження рецензента, він має повернути статтю, вказавши на конфлікт інтересів;
  • звинувачення у плагіаті вимагає від рецензента аргументованого обґрунтування власних зауважень (надання порівняльних таблиць, що відображатимуть конкретні посилання на джерело запозичення).
  • у разі наявності у рецензента сумнівів щодо плагіату, авторства чи фальсифікації даних, він в обов’язковому порядку має звернутися до редакційної колегії з вимогою до колективного розгляду авторської статті;
  • підтримка періодичності виходу «Вісника Київського національного університету культури і мистецтв. Серія Музеєзнавство і пам’яткознавство» вимагає від рецензента своєчасного рецензування та поваги до особистості автора статті.

Редакційна етика

Члени редакційної колегії несуть відповідальність за оприлюднення наданих рукописів, керуючись такими основоположними принципами:

  • достовірність, наукова новизна і значущість представлених для публікації матеріалів, їх оригінальність і самостійність;
  • припинення будь-якої співпраці з автором, у тексті статті якого виявлено плагіат, порушення норм академічної доброчесності та авторського права;
  • відповідність представлених для публікації наукових статей та інших матеріалів політиці журналу;
  • запобігання конфлікту інтересів членів редакційної колегії та головного редактора стосовно статей, які вони відхиляють чи схвалюють до публікації;
  • конфіденційність в організації рецензування наданих для публікації матеріалів;
  • дотримання авторського права щодо представлених до розгляду рукописів, неприпустимість їх використання членами редакційної колегії для особистих цілей або передаватися третім особам (без письмової згоди);
  • збереження авторських прав за авторами після публікації статей та їх розміщення у відкритому доступі;
  • при виявленні конфліктної ситуації відновлювати порушені права, а при виявленні помилок – сприяти публікації виправлень чи спростувань.

 

Вартість публікації

Вартість публікації безкоштовна. Пересилка збірника здійснюється за рахунок авторів.