@article{Zhukova_2019, title={Сучасні практики ревіталізації пам’яток палацово-паркової архітектури (на прикладі палацу Лянцкоронських-Урбанських XIX – поч. ХX ст. в с. Тартаків Львівської обл.)}, volume={2}, url={http://museum-monument.knukim.edu.ua/article/view/188464}, DOI={10.31866/2617-7943.2.2.2019.188464}, abstractNote={<strong>Мета статті</strong>: дослідити особливості ревіталізації пам’яток палацово-паркової архітектури в сучасній Україні на прикладі палацово-паркового комплексу Потоцьких-Лянцкоронських-Урбанських ХVІІІ – поч. ХХ ст. з типовим для пам’яток цього виду станом збереженості та використання. <strong>Методи дослідження</strong> базуються на використанні загальнонаукових та спеціальних методів, зокрема методи емпіричного дослідження (спостереження та порівняння, опитування), методи теоретичного дослідження (аналіз і синтез, дедукція та індукція). А також моніторинг (спеціальний метод дослідження). <strong>Наукова новизна дослідження</strong> полягає в тому, що не лише виокремлені особливості ревіталізації для зруйнованих палаців шляхом перетворення на культурний простір та діючий об’єкт туристичного показу, а й встановлені умови, за яких поруйновані історико-архітектурні об’єкти підлягають процесам ревіталізації. <strong>Висновки</strong>. Ревіталізація занедбаних палацово-паркових комплексів з низьким рівнем збереженості архітектурних пам’яток (післяпожежний стан) можлива шляхом соціалізації простору, розробки елементів інфраструктури, благоустрою території, убезпечення екскурсійного відвідування об’єкту, що забезпечує актуалізацію об’єкта спадщини.}, number={2}, journal={Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музеєзнавство і пам’яткознавство}, author={Zhukova, Olena}, year={2019}, month={Груд}, pages={105–113} }