Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музеєзнавство і пам’яткознавство

Культурні відклади новітнього часу в контексті археологічних досліджень: стратиграфічний «баласт» чи історична цінність

2021-12-24T12:02:53+02:00

Стаття (жанр – наукова полеміка) є продовженням дискусії, розпочатої раніше у фаховому середовищі. Автор обстоює позицію уважнішого ставлення до культурних нашарувань новітнього часу в процесі проведення археологічних розкопок. Проблема полягає в невизначеності статусу культурних нашарувань XX ст. Мета статті – виявити історичне значення культурних відкладів новітнього часу. Методика дослідження. Використано загальнонаукові методи. Застосовано також типологічний метод, зокрема під час класифікації культурних відкладів XX ст. Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше в українській історіографії системно обґрунтовується історична цінність культурних нашарувань новітнього періоду. Висновки. Історична цінність культурних відкладів новітньої доби полягає в тому, що вони щонайменше є історичними джерелами, пам’яткою епохи. Окрім наукової, окремі предмети чи комплекси з культурних нашарувань новітнього часу можуть мати художню, естетичну, музейну, туристичну, антропологічну, етнографічну, національну, політичну, ідеологічну, економічну, соціальну цінність.

Спекуляція терміном «музей» у назвах суб’єктів споживчої інфраструктури та на сторінках періодичної преси

2021-12-24T12:30:04+02:00

Мета статті – окреслити наявні в сучасному музеєзнавстві актуальні проблеми щодо негативного впливу на суспільне уявлення про музейну діяльність маніпуляції терміном «музей» у назвах суб’єктів споживчої інфраструктури та на сторінках періодичної преси. Методологія дослідження. Використано загальнонаукові методи дослідження, зокрема історичний, метод аналізу, типологічний, метод аналогій, метод узагальнення. Наукова новизна. Визначено стан і ступінь дослідження спекуляції терміном «музей» у назвах елементів споживчої інфраструктури. Виявлено, що подібне явище не зародилося у ХХІ ст., а наявне ще з дорадянських часів. Визначено, чому процес спекуляції терміном «музей» такий популярний в Україні та за кордоном. Висновки. У статті висвітлено позицію авторів щодо використання терміна «музей» у назвах установ споживчої інфраструктури – кафе, ресторанів, що зазвичай здійснюється з метою застосування авторитету музеїв для приваблення нових клієнтів і споживачів. На сьогодні популярно декорувати заклади громадського харчування та кафе, використовуючи предмети старовини та не вкладаючи в це спеціальну концепцію чи задум. Висловлено пропозицію внести зміни до законодавства про назви юридичних осіб.

Визначна пам’ятка садово-паркового мистецтва Києва та проблеми її середовища

2021-12-24T11:42:23+02:00

Мета дослідження полягає в пам’яткознавчому аналізі й експертній оцінці пам’ятки садово- паркового мистецтва «Центральний республіканський ботанічний сад» (вул. Тимірязєвська, 1 у м. Києві) та її містобудівного середовища, яке швидко еволюціонує, загрожуючи зазначеній пам’ятці природно-заповідного фонду та розташованим на її території визначним пам’яткам культурної спадщини, що вимагає опрацювання концепції охоронного зонування на прилеглих до пам’ятки територіях задля збереження цієї унікальної культурної і природної спадщини. Методологія дослідження базується на використанні загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема історичного при системному підході, коли сукупність пам’яток, поєднаних спільною територією, та прилегле до них середовище як об’єкт вивчення розглядаються в розвитку, а також порівняльного методу, аналізу й синтезу, дедукції та індукції. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше комплексно проаналізовано зазначену пам’ятку садово-паркового мистецтва як об’єкт не тільки природно-заповідного фонду, а й нерухомої культурної спадщини за типом «визначне місце», артикульовано проблеми, породжені швидким і хаотичним розвитком урбанізованого середовища довкола цієї пам’ятки, а також запропоновано концептуальний підхід до охоронного зонування територій навколо зазначеної пам’ятки. Висновки. Усі об’єкти культурної спадщини, серед яких розташований Центральний республіканський ботанічний сад як об’єкт дослідження, формують традиційний характер середовища південної периферійної частини історичного центру Києва. Об’єкт дослідження за своєю композиційною роллю в традиційному характері середовища є ландшафтною домінантою великомасштабної пам’ятки «Культурний ландшафт Київських гір і долини Дніпра», композиційно-видовий вплив якої поширюється на увесь простір долини р. Дніпра в межах між мостами ім. Є. Патона та Південним. Зроблено висновок про недостатність і застарілість наявного охоронного зонування на прилеглих до розглядуваної пам’ятки територіях, визначено нову концепцію охоронного зонування з додатковими зонами регулювання забудови. Їх затвердження дасть змогу актуалізувати територіально-середовищний підхід як найефективніший щодо збереження для теперішнього та прийдешніх поколінь традиційного характеру середовища Києва.

Загальні засади створення військового музею (музейного утворення) при військовому навчальному закладі

2021-12-24T11:53:00+02:00

Мета статті – систематизувати й упорядкувати чинне законодавство для спрощення алгоритму збору та складання пакета документів з метою створення та реєстрації музею (музейного утворення) при військовому навчальному закладі. Наукова новизна полягає в тому, що зроблена спроба систематизувати та впорядкувати процес формування музейного утворення, а також узгодити й узагальнити чинні законодавчі вимоги до цього процесу. Висновки. Дослідження законодавства та нормативно-правової бази щодо створення, функціонування й обліку музеїв при військових закладах освіти показало складну та заплутану систему нормативно-правових актів, які часто вимагають дублювання певних дій, а іноді є несумісними, що ускладнює процедуру створення музею при військовому навчальному закладі. Систематизація нормативних вимог, структурування їх у порядку виконання, а також класифікація та інвентаризація безпосередньо предметів колекції вимагають наявності спеціаліста з відповідними професійними навичками, хистом і мотивацією, інакше збірка залишається в статусі складу.

Рецензія на навчальний посібник «Вступ до музеєзнавства і пам’яткознавства»

2021-12-24T13:17:46+02:00

Навчальний посібник «Вступ до музеєзнавства і пам’яткознавства» під науковою редакцією доктора культурології, професора Олени Миколаївни Гончарової та доктора історичних наук, доцента Сергія Жановича Пустовалова присвячений актуальним питанням музейної та пам’яткоохоронної галузі, історії та теорії музейної справи, викладання археології для музейників, законодавчого забезпечення музейної галузі, експертизи історико-культурних цінностей; представляє погляди провідних українських та світових науковців і практиків щодо розв’язання актуальних проблем зазначеної тематики. Посібник адресований студентам, аспірантам профільних закладів вищої освіти, працівникам музейних та пам’яткоохоронних установ. Уперше в підручнику комплексно викладено основи обох складових спеціальності – як музейної справи, так і пам’яткознавства.

Перше переселення народів і зарубинецька культура

2021-12-24T12:52:47+02:00

Стаття присвячена одній події у давній історії, коли німецькі племена – кімври й тевтони – здійснили багаторічне переміщення у просторі Центральної Європи. Це має назву «перше переселення народів», яке багато разів досліджували та коментували. Їх розгромив Рим, але ця подія викликала потужний рух інших племен, особливо в бік Східної Європи, де утворилося багато нових археологічних культур. Серед них особливе місце посідає зарубинецька культура. Метою дослідження є визначення місця зарубинецької культури в історії Східної Європи. Методологія дослідження полягає у використанні загальнонаукових, спеціальних та міждисциплінарних методів. Наукова новизна. Уперше зарубинецьку культуру Східної Європи розглядають на тлі руху західноєвропейських племен, зумовленого римською експансією. Висновки. Питання про походження зарубинецької культури досі дискусійне. Зараз не викликає особливих заперечень думка, що генезис зарубинецької культури був процесом складним, який відбив особливості як внутрішнього розвитку місцевого населення, так і дію зовнішніх обставин, став відображенням руху племен у Центрі Європи.