Особливості представлення макетів гарячих виробництв у музеях

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31866/2617-7943.1.2018.150832

Ключові слова:

макет, археологічна пам’ятка, музейна експозиція, атрактивність, горн, піч, гончарство, металургія

Анотація

Стаття присвячена проблемам макетування гарячих виробництв (гончарство, металургія, гутна справа та інші) в музеях історичного профілю. Роль макету в створенні музейної комунікації недостатньо оцінена. Значною мірою музейна комунікація залежить від атрактивності самої експозиції. Макет значно підвищує атрактивність експозиції. Проте макети дуже рідко зустрічаються в експозиціях музеїв. Ще рідше представлені макети археологічних пам’яток. Переважно такі макети є одними з центральних стендів в експозиції. Створення макетів археологічних пам’яток для музейних експозицій до сьогоднішнього дня значною мірою залишається справою тільки музею. Одним з авторів вже розроблялися наукові засади створення макетів. На цьому грунті в даній статті розглядаються проблеми макетування протогончарних печей, одноярусних, двоярусних та печей проміжних типів. Для унаочнення перших примітивних способів випалу можна використати макет імпровізованої печі. Ними виступають так звані зольники білогрудівської культури. У подальшій історії відомі дві основні конструкції гончарних печей. Перша з них мала бічну топку, гаряче повітря з якої поступало у спеціальну випалювальну камеру.  Проте повітря мало різну температуру внизу випалювальної камери та під її стелею. Найдосконалішою конструкцією була піч, топка якої розташовувалася під випалювальною камерою. В цьому випадку гаряче повітря повністю охоплювало весь посуд. Така конструкція гончарних печей відома вже в неоліті Давнього Близького Сходу. Автори аналізують матеріали розкопок гончарних печей, які були здійснені в останні роки, з метою створення науково обґрунтованих макетів. Також розглянуто еволюцію металургійної справи на прикладі трьох способів плавки металу. За найдавнішим способом тигель з шихтою накривався другім тиглем та ставився на купу деревного вугілля. Потім вугілля підпалювалося та до тигля ставало четверо металургів із соплами на довгих дерев’яних трубках.  У зв’язку з тим, що прямоточне сопло давало довге та вузьке полум’я, один з металургів спрямовував його в середину шихти. Другий металург із соплом з уступом спрямовував його під тигель, обігріваючи його знизу. З часом замість легень металургів почали використовувати міхи. А за доби пізньої бронзи плавка стала здійснюватися в спеціальних печах з дуттям. Описані металургійні пристрої ранньої та пізньої бронзи дозволяють створювати їх макети.  Автори доходять висновку,  що макети можуть  стати центральними стендами в експозиціях музеїв.

Біографії авторів

Serhii Pustovalov, Київський національний університет культури і мистецтв

Доктор історичних наук, професор

Liubov Chukhrai, Київський національний університет культури і мистецтв

Кандидат культурології, доцент

Посилання

Artemenko, I.I. (Ed.). (1985-1986). Arheologiya Ukrainskoy SSR [Archeology of the Ukrainian SSR ] (Vols. 1-3). Kyiv: Naukova dumka [in Russian].

Bazhov, P.P. (1980). Malahitovaya shkatulka [Malachite Box]. Moscow: Pravda [in Russian].

Berezanskaya, S.S. (1986). Remeslo epohi eneolita – bronzyi na Ukraine [The craft of the Eneolithic Age of Bronze in Ukraine]. Kyiv: Naukova dumka [in Russian].

Berezanskaya, S.S. (1990). Usovo Ozero [Usovo Lake]. Kyiv: Naukova dumka [in Russian].

Bibikov, D.V., Ivakin V.H., & Olenych, A.M. (2017). Pechi dlia vypaliuvannia vapna posadu davnoruskoho Vyshhoroda [Furnaces for burning lime by the position of ancient Russian Vyshhorod]. Arkheolohiia, 1, 110-119 [in Ukrainian].

Chukhrai, L.O. (2017). Problemy vidtvorennia v maketakh vyznachnykh arkheolohichnykh pamiatok Ukrainy [Problems of reproduction in mock-ups of outstanding archaeological monuments of Ukraine]. Naukovi zapysky NaUKMA. Seriia: Teoriia ta istoriia kultury, 191, 90-94 [in Ukrainian].

Kink, H.A. (1964). Egipet do faraonov [Egypt to the pharaohs]. Moscow [in Russian].

Kryizhitskiy, S.D. (1993). Arhitektura antichnyih gosudarstv Severnogo Prichernomorya [The architecture of the antique states of the Northern Black Sea region]. Kyiv: Naukova dumka [in Russian].

Lahodovska, O.F., Shaposhnykova, O.H, & Makarevych, M.L. (1962). Mykhailivske poselennia [Mikhailovsky settlement]. Kyiv: AN URSR Publishing [in Ukrainian].

Lotman, Yu.M. (2002). Istoriya i tipologiya russkoy kulturyi [History and typology of Russian culture]. St. Petersburg: Iskusstvo [in Russian].

Minasyan, V.G. (1997). Liteynoe proizvodstvo Yugo-Vostochnoy Evropyi v epohu eneolita [Foundry production in South-Eastern Europe in the Eneolithic]. In Razvitie kulturyi v kamennom veke [The development of culture in the Stone Age], Abstracts of Papers of the Internetional Conference (pp. 144-145). St. Petersburg [in Russian].

Movsha, T.G. (1971). Goncharnyiy tsentr Tripolskoy kulturyi na Dnestre [Pottery center of Tripoli culture on the Dniester]. Sovetskaya arheologiya, 3, 228-234 [in Russian].

Pryahin, A.D. (1996). Mosolovskoe poselenie metallurgov-liteyschikov epohi pozdney bronzyi [Mosolovskoe settlement of metallurgists-casters of the Late Bronze Age] (Vol. 2). Voronezh: Izdatelstvo Voronezhskogo universiteta [in Russian].

Telnov, N.P. (2002). Vostochnoslavyanskie drevnosti Dnestrovsko-Prutskogo mezhdurechya VIII–X vv. [Eastern Slavic antiquities of the Dniester-Prut inter-valle VIII-X centuries]. STRATUM +, 5, 142-263 [in Russian].

Videiko, M.Iu., Terpylovskyi, R.V., & Petrashenko, V.O. (2005). Arkhitektura poselen u slovianskyi ta davnruskyi chas. In Davni poselennia Ukrainy [Ancient settlements of Ukraine] (pp.115-160). Kyiv: Vydavnytstvo Instytutu arkheolohii NAN Ukrainy [in Ukrainian].

Videiko, M.Yu. (2003). Kompiuterni rekonstruktsii poselen ta zhytel trypilskoi kultury [Computer reconstructions of settlements and dwellings of Trypillian culture]. In Trypilska tsyvilizatsiia u spadshchyni Ukrainy [Trypillya civilization in the heritage of Ukraine], Abstracts of Papers of the Scientific Conference (pp. 267-271). Kyiv [in Ukrainian].

Videyko, M.Yu., Gepmen, Dzh., Burdo, N.B., Geydarska, B., Tserna, S.V., Rud, V.S., & Kiosak, D.V. (2015). Kompleksnoe issledovanie oboronitelnyih sooruzheniy, proizvodstvennyih kompleksov i ostatkov postroek na tripolskom poselenii u s. Nebelevka [A comprehensive study of fortifications, industrial complexes and remnants of buildings in the Tripol settlement at the village of Nebelevka]. Stratum +, 2, 147-170 [in Russian].

Yureneva, T.Yu. (2003). Muzeevedenie [Museology]. Moscow: Akademicheskiy Proekt [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-06-29

Номер

Розділ

ПРОБЛЕМИ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають