Обмін та торгівля між Північним Причорномор’ям та Східним Середземномор’ям в ІІІ тис. до н. е.
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-7943.2.1.2019.172520Ключові слова:
обмін, торгівля, III тис. до н. е., Північне Причорномор’я, Східне Середземномор’яАнотація
Стаття присвячена морським зв’язкам ямно-катакомбного населення з Троадою та Східним Середземномор’ям.
Актуальність дослідження. Територія України із неоліту підпадає під вплив Давньоблизькосхідного цивілізаційного центру, який постійно впливає на розвиток населення півдня України, особливо степової її частини. Важливим торговельним центром для всього Східного Середземномор’я та району Чорного моря в III тис. до н. е. була Троя.
Метою дослідження є простежування зв’язків між Східним Середземномор’ям та Північним Причорномор’ям. Методологія дослідження полягає у використанні теорії просторової географії, системного підходу, порівняльно-історичного та хронологічного методів. Всі економічні просторові структури мають тенденцію утворювати правильні шестикутники. Особливий варіант таких відхилень становлять структури, центри яких тяжіють до узбережжя морів. У плані вони являють собою сектори кола. Така конфігурація просторових структур означає, що морські комунікації відіграють дуже важливу роль в економіці та суспільному житті таких народів. Античні соціальні організми з часом розширюють сферу свого впливу, просуваються в степ, залучають у свої структури місцеві племена.
Наукова новизна полягає в тому, що всі відомі значні катакомбні та ямні поселення також розташовані у пониззях річок, які впадають до Чорного та Азовського морів. Це катакомбний шар Лівенцівського I поселення. Воно розташоване в дельті Дону. Соціальний центр на р. Молочній. Матвіївське поселення інгульської культури знаходиться на північній околиці м. Миколаїв. Найдавніші пам’ятки донецької культури, за спостереженнями С. Н. Братченка, концентруються по берегах Азовського моря. Ямний соціальний центр в Буджацькому степу, за дослідженнями С. В. Іванової, також розташований в дельті Дністра та неподалік від Чорного моря. Михалівське поселення (городище), де представлені як ямні, так і катакомбні матеріали в верхньому шарі, також знаходиться нижче Дніпровських порогів. Новотиторовський соціальний центр знаходився в нижній течії Кубані. Соціальні центри ямно-катакомбного суспільства також тяжіли до узбережжя Чорного та Азовського морів. Метою цього тяжіння могли бути успішні торговельні стосунки зі Східним Середземномор’ям та зокрема Троєю. Про можливість торговельних стосунків між Північним Причорномор’ям та Троадою опосередковано свідчать кістки дельфіна на поселенні Матвіївка 1, наборний човен у похованні на Одещині. Єгипетський скарабей знайдений біля Мелітополя, пастові намистини з поховань ямної та катакомбної спільнот. Посуд, що має аналогії на Кікладах; поліровані сокири з Трої. Дуже багато для виявлення тісних стосунків між зазначеними регіонами дає знайдений у 2012 році скарб біля с. Садове в Криму. Він містить 24 речі Анатолійського, Троянського та Північнопричорноморського походження. Він дозволяє стверджувати, що між Троадою та Причорномор’ям існували досить тісні обмінні стосунки.
Висновки. Визначено, що Троя вела переважно посередницьку торгівлю, постачала певні товари зі всього Східного Середземномор’я до північного узбережжя Чорного моря. Аналіз скарбу із Садового підтверджує зв’язки між ранньобронзовими культурами Північного Причорномор’я та більш південними регіонами світу. Результати дослідження можуть бути використані в узагальнюючих працях з археології та історії України.
Посилання
Bratchenko, S.N. (1976). Nizhnee Podone v epokhu srednei bronzy [Lower Don River in the Middle Bronze Age]. Kyiv: Naukova dumka [in Russian].
Bratchenko, S.N. (2001). Donetska katakombna kultura rannoho etapu [Donetsk catacomb culture of the early stage] (Ch. 1). Luhansk: Shliakh [in Ukrainian].
Chisholm, M.C. (1968). Ritual settlement and land use: An essay in location. Chicago: Aldine [in English].
Clarke, D.L. (1977). Spatial information in archaeology. In Spatial archaeology (pp. 1-32). London: Academic Press [in English].
Erdniev, U.E. (1982). Arkheologicheskie pamyatniki Yuzhnykh Ergenei [Archaeological sites of the Southern Ergeney]. Elista: Kalmykskoe knizhnoe izdatelstvo [in Russian].
Fisenko, V.A. (1967). Plemena katakombnoi kultury Severo-Zapadnogo Prikaspiia [Tribes of the catacomb culture of the North-West Caspian]. (Extended abstract of candidate’s thesis). Leningrad University, Leningrad [in Russian].
Gavriliuk, N.A. (1999). Istoriia ekonomiki stepnoi Skifii v VI – III vv. do n.e. [Economic history of the steppe Scythia in the VI – III centuries. BC]. Kharkiv: Institute of Archeology of National Academy of Sciences of Ukraine [in Russian].
Gei, A.N. (2000). Novotitorovskaia kultura [Novotitorovskaya culture]. Moscow: Staryi sad [in Russian].
Gorodtcov, V.A. (1916). Kultury bronzovoi epokhi v Srednei Rossii [Bronze Age Cultures in Central Russia]. Moscow: Sinodalnaia tipografiia [in Russian].
Ivanova, S.V. (2001). Sotcialnaia struktura naseleniia iamnoi kultury Severo-Zapadnogo Prichernomoria [Social structure of the population of the pit culture of the North-Western Black Sea region]. Odessa: Druk [in Russian].
Klein, L.S. (1968). Proiskhozhdenie donetckoi katakombnoi kultury [Origin of the Donetsk Catacomb Culture]. (Extended abstract of candidate’s thesis). Leningrad University, Leningrad [in Russian].
Klochko, V., & Klochko, L. (2013). Complex of Metal Goods between the Vistula and Dnieper rivers at the turn of the 4th/3rd to the 3rd millennium BC. Concept of the Carpathian – Volhynia “Willow Leaf” metallurgy centre. Baltic-Pontic Studies, 18, 39-71 [in English].
Lahodovska, O.F., Shaposhnykova, O.H., & Makarevych, M.L. (1962). Mykhailivske poselennia [Mikhailovske settlement]. Kyiv: AN URSR Publishing [in Ukrainian].
Mellaart, J. (1966). The Chalcolithic and Early Bronze Ages in the Near East and Anatolia. Beirut: Khayats [in English].
Mikhailov, B.D. (1990). Kurgan epokhi bronzy v basseine reki Molochnoi [Bronze Age Mound in the Molochna River Basin]. In Drevnosti Stepnogo Prichernomoria i Kryma [Antiquities of the Steppe Black Sea Coast and the Crimea] (Vol. 1, pp. 107-116). Zaporizhzhia: Zaporizhzhia State University [in Russian].
Mikhailov, B.D. (1999). Petroglify Kamennoi Mogily: semantika, khronologiia, interpretatciia [Petroglyphs of Stone Grave: semantics, chronology, interpretation] (2nd. ed.). Zaporizhzhia: Dikoe Pole; Moscow: Institut obshchegumanitarnykh issledovanii [in Ukrainian].
Müller, W. (1974). Troja. Berlin [in German].
Nikitin, V.I. (1989). Matveevka-1 – poselenie katakombnoi kultury na Yuzhnom Buge [Matveyevka-1 – settlement of the catacomb culture on the Southern Buh]. Sovetskaia arkheologiia, 2, 136-150 [in Russian].
Olenkovskyi, M.P., & Pustovalov, S.Zh. (1993). Pamyatky eneolitu ta rannoi bronzy [Monuments of the Eneolithic and Early Bronze]. Kherson [in Ukrainian].
Ostroverkhov, A.S. (2002). Drevneishee arkheologicheskoe steklo Vostochnoi Evropy (konetc IV tys. do n.e. – pervaia polovina VII veka do n.e. [The most ancient archaeological glass of Eastern Europe (the end of IV millennium BC – the first half of VII century BC]. Stratum plus, 2, 168-195 [in Russian].
Pustovalov, S.Zh. (1996). Do rozv’iazannia problemy poyavy u Pivnichnomu Prychornomor’i katakombnoi spilnosti [To solve the problem of the appearance of the catacomb community at the Northern Black Sea Coast]. Kulturolohichni studii, 1, 260-279 [in Ukrainian].
Pustovalov, S.Zh. (1998). Davnoskhidni koreni u pokhodzhenni katakombnoi spilnosti (inhulska kultura ostannoi chverti III tys. – pershoi chverti II tys. do n.e.) [The ancient Eastern origins of the origin of the catacombs of the community (Inhul culture of the last quarter of the third millennium – the first quarter of the second millennium BC)]. Skhidnyi svit, 1/2, 94-121 [in Ukrainian].
Pustovalov, S.Zh. (2001). Skifo-antichnye prostranstvennye struktury i nekotorye aspekty rekonstruktcii stepnykh obshchestv epokhi bronzy [Scythian-ancient space structures and some aspects of the reconstruction of the steppe societies of the Bronze Age]. In Olviia ta antychnyi svit, Proceedings of the Conference Title (pp. 106-109) [in Russian].
Pustovalov, S.Zh. (2005). Sotsialnyi lad katakombnoho suspilstva Pivnichnoho Prychornomor’ia [The social order of the catacomb society of the Northern Black Sea coast]. Kyiv: Shliakh [in Ukrainian].
Sanzharov, S.N. (1992). Severskodonetckie rannekatakombnye pogrebeniia s ornamentirovannymi bliakhami: Katalog arkheologicheskikh kollektcii [Severskodonetskiy early catacomb burials with ornamented metal plates: Catalog of archaeological collections] (Issue 1). Lugansk: VUGU [in Russian].
Shvetc, G.I. (1978). Mnogovekovaia izmenchivost stoka Dnepra [The centuries-old variability of the drain of the Dnieper]. Leningrad: Gidrometeoizdat [in Russian].
Zervos, C. (1957). Le’art de Ciclades. Paris [in French].
Zhuravlev, O.P. (2001). Osteologicheskie materialy iz pamiatnikov epokhi bronzy lesostepnoi zony Dnepro-Donskogo mezhdurechia. Kyiv: Institute of Archeology of National Academy of Sciences of Ukraine [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Сергій Пустовалов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.
