DOI: https://doi.org/10.31866/2617-7943.2.2.2019.188468

Особливості формування ансамблевої забудови Києво-Печерської лаври (2 пол. XVII–XVIII ст.)

Oksana Chobitko

Анотація


Мета дослідження – з’ясувати особливості формування ансамблевої забудови Києво-Печерської лаври у 2-й пол. ХVІІ–ХVІІІ ст. Методи дослідження базуються на використанні загальнонаукових та спеціальних методів, зокрема історичного методу при системному підході, коли ансамбль пам’яток як об’єкт вивчення розглядається у розвитку, а також порівняльний метод, аналіз і синтез. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що комплексно проаналізовано розвиток мурованої забудови ансамблю Києво-Печерської лаври, виявлено його закономірності й особливості. Висновки. Для періоду 2-ї пол. ХVІІ–ХVІІІ ст. характерний прийом завершення храмами і монастирськими ансамблями верхніх кромок високих берегів річок. Цей варіант взаємодії архітектури, природного рельєфу і водних масивів є найбільш ефективним, оскільки такі компоненти природного ландшафту є найбільш виразними. В тих випадках, коли берег був високий, монастирський комплекс міг розвинутись на кількох рівнях, терасовано. Церковна забудова розташовувалась на різних рівнях по всьому схилу крутого берега. При цьому найбільш значущі об’єкти – як-то Успенський собор, Велика дзвіниця лаври стояли на найвищій площині в оточенні не таких високих і не так пишно прикрашених храмів і корпусів, а інші храми і корпуси розташовувались нижче. Це забезпечувало певну православну церковну ієрархію: Успенський собор – Дім Божої Матері є унікальним храмом і за значенням для всього східного православ’я і для України як за історією, так і за архітектурою, тож кожний, хто під’їжджав до Києва з боку похилого лівого берега, одразу розумів, який храм в Лаврі є основним: це акцентувала і розташована поряд барокова багатоярусна дзвіниця, яка впродовж віків була найвищою будівлею Києва.

Ключові слова


ансамблева забудова; містобудівний аспект; православні монастирі; Києво-Печерська лавра

Повний текст:

PDF

Посилання


Ivashko, Yu. (1997). Styl baroko v arkhitekturi ukrainskykh tserkov [Baroque style in the architecture of Ukrainian churches]. Liudyna i svit, 11-12, 10-15 [in Ukrainian].

Vecherskyi, V. (2001). Arkhitekturna i mistobudivna spadshchyna doby Hetmanshchyny. Formuvannia, doslidzhennia, okhorona [Architectural and urban planning heritage of the Hetmanate. Formation, research, protection] [Monograph]. Kyiv: Holovkyivarkhitektura: NDITIAM [in Ukrainian].

Vecherskyi, V. (2003). Spadshchyna mistobuduvannia Ukrainy: Teoriia i praktyka istoryko-mistobudivnykh pamiatkookhoronnykh doslidzhen naselenykh mists [The heritage of urban planning in Ukraine: Theory and practice of historical and urban development monuments of settlements]. Kyiv: NDITIAM [in Ukrainian].

Vecherskyi, V. (2008). Ukrainski monastyri [Ukrainian monasteries]. Kyiv: Nash chas [in Ukrainian].

Vecherskyi, V. (Ed.). (2011). Istoryko-mistobudivni doslidzhennia Kyieva [Historical-urban studies of Kiev]. Kyiv: Feniks [in Ukrainian].


Пристатейна бібліографія ГОСТ




Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Copyright (c) 2019 Оксана Чобітько

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

© Copyright    |   Керівництва для авторів   |   Редакційна політика   |   Редакційний штат   |   Контакти   |