Бродячі ливарники на території України
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-7943.2.2.2019.188477Ключові слова:
бродячі ливарники, ливарні форми, металургійне виробництво, бронзоливарне ремесло, скарби ливарників, поховання ливарниківАнотація
Одним із чинників, що визначав розвиток стародавнього суспільства, було бронзоливарне ремесло. Від напрямків його розвитку залежали особливості соціально- економічного стану, тому важливо прослідкувати його характер на різних етапах суспільного розподілу праці. При цьому важливим є питання, хто були майстри, що забезпечували металевими виробами населення і в даному випадку виявляється, що здебільшого працювали бродячі ливарники. Вивчення цього явища і визначає актуальність дослідження. Мета дослідження — проаналізувати характер бронзоливарного ремесла на різних етапах і визначити роль бродячих майстрів в забезпеченні населення металевими виробами. Наукова новизна. Вперше проаналізовано діяльність бродячих ливарників на території України і визначено їх вплив на розвиток міжплемінних відносин. Методи дослідження базуються на загальнонауковому принципі об’єктивності, а також структурно- функціональному і аналітичному методах. Висновки. Визначено рівень розвитку і роль ливарного ремесла на різних етапах розвитку суспільства. Виділено окремо діяльність бродячих ливарників і охарактеризовано чинники, що свідчать про їхню роботу. Традиція бродячого ремесла виникла разом із появою металургії і металообробки і існувала протягом епох енеоліта, бронзи і раннього залізного віку.Посилання
Dumitrescu, V.I., Dumitrescu, H., Petrescu-Dîmboviţa, M., & Gostar, N. (1954) Hâbâşeşti [Monograph]. Bucureşti: Academiei Republicii Populare Românâ [in Romanian].
Esin, U. (1995). Early Copper Metallurgy at the Pre-Pottery Site of Asikli. In Reading in Prehistory: Studies presented to Halet Çambel (pp. 28-56). Istanbul: Graphis [in English].
Ebert, M. (1913). Ausgrabungen auf dem Gute Maritzyn, Gouw. Cherson [Excavations on the Good Maritzyn, Gouw. Kherson]. Prahistorisce Zeitscrift, 1-2, 3-80 [in German]. https://doi.org/10.1515/prhz.1913.5.1-2.1
Braidwood, R.J. (1973). The Early Village in Southwestern Asia. In Journal of Near Eastern Studies (Vol. 32, № 1-2, pp. 34-39). Chicago: The University of Chicago Press [in English]. https://doi.org/10.1086/372218
Bogdanovich, M. (1987). Neoliticheskie poseleniia v Divostine i protostarchevskaia kultura [Neolithic settlements in Divostin and Protostarchev culture]. Sovetskaia arkheologiia, 2, 5-17 [in Russian].
Esipenko, A.L. (1957). Rannetripolskoe poselenie Aleksandrovka (po materialam razvedok i raskopok 1949-1951 gg.) [The Early Tripoli settlement Aleksandrovka (based on materials from reconnaissance and excavations of 1949-1951)]. Materialy po arkheologii Severnogo Prichernomoria, 1, 10-23 [in Russian].
Gorbenko, K.V., Grebennikov, Iu.S., & Smirnov, A.I. (2009). Stepnaia Troia Nikolaevshchiny [Steppe Troy of Nikolayevshchina]. Nikolaev: Izdatelstvo Iriny Gudym [in Russian].
Ilinskaia, V.A., & Terenozhkin, A.I. (1986). Materialnaia kultura. Zaniatiia i orudiia truda [Material culture. Occupations and tools]. In Arkheologiia Ukrainskoi SSR [Archeology of the Ukrainian SSR] (Vol. 2, pp. 128-134). Kyiv: Naukova dumka [in Russian].
Klochko, V.I. (1994). Metallurgicheskoe proizvodstvo v eneolite i bronzovom veke [Metallurgical production in the Eneolithic and Bronze Age]. In I.T. Cherniakov (Ed.), Remeslo epokhi eneolita-bronzy na Ukraine [Craft of the Eneolithic-Bronze Age in Ukraine] (pp. 96-132). Kyiv: Naukova dumka [in Russian].
Kubyshev, A.I., & Nechitailo, A.L. (1991). Tcentry metalloobrabatyvaiushchego proizvodstva Azovo-Chernomorskoi zony (k postanovke problemy) [Centers of metalworking in the Azov Black Sea zone (to the statement of the problem)]. In Katakombnye kultury Severnogo Prichernomoria [Catacomb cultures of the Northern Black Sea region] (pp. 6-21). Kyiv: Naukova dumka [in Russian].
Leskov, A.M. (1967). O severoprichernomorskom ochage metaloobrabotki v epokhu pozdnei bronzy [About the Northern Black Sea hotbed of metal processing in the Late Bronze Age]. In A.M. Leskov & N.Ia. Merpert (Eds.), Pamiatniki epokhi bronzy iuga Evropeiskoi chasti SSSR [Monuments of the Bronze Age of the south of the European part of the USSR] (pp. 143-178). Kyiv: Naukova dumka [in Russian].
Ryndina, N.V. (1998). Drevneishee metalloobrabatyvaiushchee proizvodstvo Iugo-Vostochnoi Evropy (istoki i razvitie v neolite i eneolite) [The oldest metalworking industry in Southeast Europe (the origins and development of the Neolithic and Eneolithic)]. Moscow: Nauka [in Russian].
Chernykh, E.N. (1972). Metall – chelovek – vremia [Metal – man – time]. Moscow: Nauka [in Russian].
Chernykh, E.N. (1976). Drevniaia metalloobrabotka na Iugo-Zapade SSSR [Ancient metalworking in the South-West of the USSR]. Moscow: Nauka [in Russian].
Shramko, B.A. (1967). Issledovaniia lesostepnoi polosy USSR [Studies of the forest-steppe strip of the Ukrainian SSR]. In Arkheologicheskie otkrytiia 1966 goda [Archaeological discoveries of 1966] (pp. 199-201). Moscow: Nauka [in Russian].
Shramko, B.A. (1976). Novye nakhodki na Belskom gorodishche i nekotorye voprosy formirovaniia i semantiki obrazov zverinogo stilia [New findings on the Belsky hillfort and some issues of the formation and semantics of animal style images]. In Skifo-sibirskii zverinyi stil v iskusstve narodov Evrazii [Scythian-Siberian animal style in the art of the peoples of Eurasia] (pp. 194-209). Moscow: Nauka [in Russian].
Olhovskyi, S.Ya. (2003). Trypilskyi metal u systemi Balkano-Karpatskoi ta Maloaziiskoi metalurhiinoi provintsii [Trypillian metal in the Balkans-Carpathian and Asia Minor metallurgical systems]. In Trypilska tsyvilizatsiia u spadshchyni Ukrainy [Trypillian civilization in the heritage of Ukraine] (pp. 219-222). Kyiv: Prosvita [in Ukrainian].
Olhovskyi, S.Ya. (2011). Skifo-antychna metaloobrobka arkhaichnoho chasu [Scythian antique metalworking of archaic time] (2nd ed.). Kyiv; Moscow: KNT [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Сергій Ольговський
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.
