Кіммерійці — до проблеми визначення носіїв культури. Історіографічний аспект
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-7943.3.1.2020.205323Ключові слова:
ранній залізний вік, кіммерійці, Мала Азія, стременоподібні вудила, двокільчасті вудила, чорноліська культура, бондарихинська культура, курган Аржан, Новочеркаський скарбАнотація
Кіммерійці – перший відомий нам етнонім на території України. З кіммерійцями пов’язані цікаві сторінки історії не лише нашої держави, а й країн Малої Азії, Кавказу, що робить цей народ до певної міри індикатором історичного становища в згаданих регіонах. Водночас, лишаються нез’ясованими питання походження і зникнення цього народу, а також його ідентифікації з археологічними культурами раннього залізного віку, що і визначає актуальність обраної теми. Мета статті полягає у зіставленні писемних джерел з археологічним матеріалом і визначенні археологічної культури, яку б можна було ототожнити з історичними кіммерійцями із малоазійських та античних джерел. При написанні статті застосовані загальнонаукові методи та системний підхід до вивчення писемних та археологічних джерел. Наукова новизна дослідження полягає в запереченні, що кіммерійці, яких знали у Малій Азії, були автохтонним населенням Північного Причорномор’я. Це були племена — вихідці з Кавказького регіону, які у середині VIII ст. до н. е. вдерлись у Північне Причорномор’я, інші ж кіммерійські загони одночасно діяли в південному напрямку, воювали з армією Урарту і розбійничали у Малій Азії. Висновки. Всупереч твердженням О. І. Тереножкіна, носії культури типу Аржан із стременоподібними вудилами не були кіммерійцями. Це була перша експансія східних кочовиків на територію України із Сибіру. Кіммерійцями слід вважати носіїв новочеркаської культури із двокільчастими вудилами, які з’явились у Північному Причорномор’ї з Північного Кавказу і витіснили місцевих землеробів зі степової смуги України. Вони примусили лісостепових землеробів укріпляти свої поселення і навіть частково мігрувати на лівий берег Дніпра, звідкіля місцеві носії бондарихинської культури, також під тиском кіммерійців, вимушені були відійти на північ. І, що важливо, завдяки войовничій і агресивній політиці кіммерійців, цей етнонім став загальним для всього причорноморського регіону, який лишився в уяві античних авторів «землею кіммерійською».Посилання
Artamonov, M. I. (2015). Kimmeriitcy i skify: Ot poiavleniia na istoricheskoi stcene do kontca IV veka do n. e. [Cimmerians and Scythians: From appearing on the historical stage to the end of the IV century BC]. Lomonosov [in Russian].
Bartceva, T. B. (1981). Tcvetnaia metalloobrabotka skifskogo vremeni [Non-ferrous metal processing of Scythian time]. Nauka [in Russian].
Diakonov, I. M. (2008). Istoriia Midii: Ot drevneishikh vremen do kontca IV veka do n.e. [The History of Media: From ancient times to the end of the iv century BC] (2nd ed.). Faculty of Philology of St. Petersburg State University [in Russian].
Gorbenko, K. V., Grebennikov, Yu. S., & Smirnov, A. I. (2009). Stepnaia Troia Nikolaevshchiny [Steppe Troy of Nikolayevshchina]. Publisher Irina Gudym [in Russian].
Griaznov, M. P. (1980). Arzhan: Tcarskii kurgan ranneskifskogo vremeni [Arzhan: Imperial barrow of early Scythian time]. Nauka [in Russian].
Ilinskaia, V. A., & Terenozhkin, A. I. (1983). Skifiia VII-IV vv. do n.e. [Scythia of the VII-IV centuries BC]. Naukova dumka [in Russian].
Ivanchik, A. I. (1996). Kimmeriitcy: Drevnevostochnye tcivilizatcii i stepnye kochevniki v VIII-VII vv. do n. e. [Cimmerians: Ancient Eastern civilizations and steppe nomads in the VIII-VII centuries BC]. Institute of World History of the Russian Academy of Science [in Russian].
Kovpanenko, G. T., & Gupalo, N. D. (1984). Pogrebenie voina u s. Kvitki v Porose [The burial of a warrior near the village Kvitki in Porosie]. In E. V. Chernenko (Ed.), Vooruzhenie skifov i sarmatov [Armament of the Scythians and Sarmatians] (pp. 39-58). Naukova dumka [in Russian].
Kovpanenko, H. T. (1967). Plemena skifskoho chasu na Vorskli [Tribes of Scythian times in Vorskla]. Naukova dumka [in Ukrainian].
Krupnov, E. I. (1952). Zhemtalinskii klad [Zhemtalinsky treasure]. State Historical Museum [in Russian].
Krupnov, E. I. (1960). Drevniaia istoriia Severnogo Kavkaza [The ancient history of the North Caucasus]. Publishing House of the Academy of Sciences of the USSR [in Russian].
Layard, A. H. (1851). Inscriptions in the Cuneiform Characters, from Assyrian Monuments. Harrison & Son [in English].
Leskov, A. M. (1974). O khronologicheskom sootnoshenii pamiatnikov nachala zheleznogo veka na iuge Evropeiskoi chasti SSSR [On the chronological correlation of the monuments of the beginning of the Iron Age in the south of the European part of the USSR]. In A. I. Meliukova, M. G. Moshkova, & V. G. Petrenko (Eds.), Drevnosti Evrazii v skifosarmatskoe vremia [Antiquities of Eurasia in the Scythian-Sarmatian time] (pp. 143-178). Nauka [in Russian].
Olhovskyi, S. Ya. (2017). Skifo-antychna metaloobrobka arkhaichnoho chasu: Za materialamy Nyzhnoho Pobuzhzhia ta Serednoho Podniprovia [Scythian-antique metalworking of archaic times: Based on the materials of the Lower Pobuzhye and the Middle Dnieper]. Publisher Oleh Filiuk [in Ukrainian].
Sadaev, D. Ch. (1979). Istoriia Drevnei Assirii [History of Ancient Assyria]. Nauka [in Russian].
Terenozhkin, A. I. (1961). Predskifskii period na Dneprovskom Pravoberezhe [The pre-Scythian period on the Dnieper Right Bank]. Publishing House of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR [in Russian].
Terenozhkin, A. I. (1976). Kimmeriitcy [Cimmerians]. Naukova dumka [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Сергій Ольговський
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.