Антична Гілея у пониззі Дніпра

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31866/2617-7943.3.2.2020.221102

Ключові слова:

Кінбурнський півострів, Ахіллів біг, Тендрівська коса, Тендрівська затока, Ягорлицька затока, Олеські піски, Ягорлицьке поселення, острів Березань, ремісничий центр, сезонне торжище

Анотація

Мета статті полягає у висвітленні динаміки змін географічної ситуації в пониззі Дніпра, зокрема на Кінбурнському півострові в античний час і освоєння регіону на фоні грецької колонізації Нижнього Побужжя. Під час написання статті застосовані загальнонаукові методи та системний підхід до вивчення писемних та археологічних джерел. Наукова новизна полягає в порівнянні археологічних і давньогрецьких літературних джерел із палеогеографічними даними, що дало змогу відновити природні умови в античний час у районі Буго-Дніпровського лиману і значно доповнити уявлення про формування греко-варварських зв’язків у регіоні. Висновки. Природні умови в районі Буго-Дніпровського лиману неодноразово змінювалися протягом останніх тисячоліть, що було пов’язано із коливанням рівня Чорного моря. З античного часу Кінбурнський півострів був відомий в античній літературній традиції, але мав зовсім іншу конфігурацію берегової лінії й був вкритий листяним лісом. Наприкінці VII ст. до н. є. на березі одного з рукавів дніпровської дельти з’явилося поселення, яке за своїми морфологічними ознаками було визначено як тимчасове сезонне торжище, на якому в теплу пору працювали ремісники – вихідці із Подніпров’я, Балкан, Північного Кавказу й навіть далеких східних областей. Затухання життя на торжищі було пов’язано із заснуванням Ольвії, де прибулі здалеку ремісники могли затримуватися на тривалий час, не залежачи від сезонних змін погоди й орендуючи приміщення для облаштування там тимчасових майстерень. З Ольвії ці майстри могли розповсюджувати свою діяльність і на поселення хори, про що свідчать поодинокі зношені ливарні форми на деяких із них, а також поховання варварського ливарника в Марицинському могильнику неподалік від Ольвії. Після від’їзду майстрів у приміщеннях прибирали і всі рештки майстерень скидали в покинуті льохи або ями, подібні до тієї, що була розкопана в 1982 р.

Біографія автора

Serhii Olhovskyi, Київський національний університет культури і мистецтв

Кандидат історичних наук, професор

Посилання

Boltenko, M. F. (1960). Istoricheskie sud'by ostrova Berezani [Historical Destinies of Berezan Island]. In M. S. Sinitsyn (Ed.), Zapiski Odesskogo arkheologicheskogo obshchestva [Notes of the Odessa Archaeological Society] (Vol. 1(34), pp. 38-46). Odesskoe Knizhnoe Izdatel'stvo [in Russian].

Bonkovska, S. M. (1991). Kovalstvo na Ukraini (X – pochatok XX st.) [Blacksmithing in Ukraine (XIX – early XX Centuries]. Naukova Dumka [in Ukrainian].

Brun, F. (1858). O pozdneishikh nazvaniyakh Drevnei Gilei [About the Later Names of Ancient Gilea]. In Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostei [Notes of the Odessa Society of History and Antiquities] (Vol. 4, pp. 237-243). Odesskaya Gorodskaya Tipografiya [in Russian].

Bruyako, І. V., & Karpov, V. A. (1992). Drevnyaya geografiya i kolebaniya urovnya morya (na primere Severo-Zapadnoi chasti Chernomorskogo basseina v antichnuyu epokhu) [Ancient Geography and Fluctuations of the Sea Levels ( The North-West Part of the Black Sea in Antiquity]. Journal of Ancient History, 2(201), 87-97 [in Russian].

Burachkov, P. O. (1875). O mestopolozhenii drevnego goroda Karkinitesa i monetakh emu prinadlezhashchikh [On the Location of the Ancient City of Karkinites and the Coins Belonging to it]. In Zapiski Imperatorskogo Odesskogo obshchestva istorii i drevnostei [Notes of the Imperial Odessa Society of History and Antiquities] (Vol. 9, pp. 3-133). Aleksomati [in Russian].

Dovatur, A. I., Kallistov, D. P., & Shishova, I. L. (1982). Narody nashei strany v "Istorii" Gerodota [The Peoples of Our Country in the "History" of Herodotus]. Nauka [in Russian].

Iievliev, M. M. (1992). Pryrodni umovy ta hospodarska diialnist Olviiskoi derzhavy u VII – V ct. do n. e. [ Natural Conditions and Economic Activity of the Olbia State in the VII – V Centuries BC]. In S. V. Pankov (Ed.), Starodavnie vyrobnytstvo na terytorii Ukrainy [Ancient Production on the Territory of Ukraine] (pp. 129-140). Naukova Dumka [in Ukrainian].

Lapin, V. V. (1966). Grecheskaya kolonizatsiya Severnogo Prichernomor'ya [Greek Colonization of the Northern Black Sea Region]. Naukova Dumka [in Russian].

Nazarov, V. V. (1987). Novye dannye o bronzoliteinom remesle Ol'vii [New Data on the Bronze Casting of Olbia]. In E. V. Maksimov (Ed.), Aktual'nye problemy istoriko-arkheologicheskikh issledovanii [Actual Problems of Historical and Archaeological Research] (p. 112). Naukova Dumka [in Russian].

Olgovskyi, S. Ya. (2014). Tsvetnaya metalloobrabotka Severnogo Prichernomor'ya VII–V vv. do n. e. [Non-ferrous Metalworking of the Northern Black Sea Region of the VII – V Centuries BC]. Dmitry Pozharsky University [in Russian].

Olgovskyi, S. Ya. (2016). Novaya liteinaya forma iz Ol'vii i ol'viiskaya metalloobrabotka pozdnearkhaicheskogo vremeni [New Mold from Olbia and Olbia Metalworking of the Late Archaic Time]. Revista Arheologica, 12(1-2), 189-198 [in Russian].

Ostroverkhov, A. S. (1979). K voprosu o syr'evoi baze antichnykh remeslennogo proizvodstva v raione Dneprovskogo i Bugskogo limanov [On the Question of the Raw Material Base of Antique Handicraft Production in the Area of the Dnieper and Bug Estuaries]. Journal of Ancient History, 3, 114-126 [in Russian].

Prushevskaya, E. O. (1955). Khudozhestvennaya obrabotka metalla Ol'vii, Bospora i Khersonesa [Artistic Processing of Metal in Olbia, Bosporus and Chersonesos]. In V. F. Gaidukevich & M. I. Maksimova (Eds.), Antichnye goroda Severnogo Prichernomor'ya [Ancient Cities of the Northern Black Sea Region] (pp. 325-355). Akademiya Nauk SSSR [in Russian].

Ruban, V. V. (1980). O datirovke Yagorlytskogo poseleniya [On the dating of the Yagorlytsk settlement]. In V. A. Anokhin (Ed.), Issledovaniya po antichnoi arkheologii Severnogo Prichernomor'ya [Research in the Ancient Archeology of the Northern Black Sea Region] (pp. 104-114). Naukova Dumka [in Russian].

Shilik, K. K. (1975). K paleografii Ol'vii [Towards the paleography of Olbia]. In S. N. Bibikov, Yu. I. Kozub & S. D. Kryzhitskii (Eds.), Ol'viya [Olbia] (pp. 51-91). Naukova Dumka [in Russian].

Slavin, L. M. (1962). Olviiski kvartaly tsentralnoi chastyny Verkhnoho mista [Olbia Quarters of the Central Part of the Upper Town]. In L. M. Slavin (Ed.), Arkheolohichni pamiatky URSR [Archaeological Sites of the USSR] (Vol. 11, pp. 3-32). Akademiia Nauk URSR [in Ukrainian].

Sokolskii, N. I. (1971). Derevoobrabatyvayushchee remeslo v antichnykh gosudarstvakh Severnogo Prichernomor'ya [Woodworking Craft in the Ancient States of the Northern Black Sea Coast]. Nauka [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-27

Номер

Розділ

ТЕОРЕТИЧНІ СТАТТІ З МУЗЕЄЗНАВСТВА ТА ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА