Перше переселення народів і зарубинецька культура
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-7943.4.1-2.2021.249070Ключові слова:
археологічні культури, племена, армія, варвари, міграції, похоронний обряд, фібули, урни, кремація, хронологіяАнотація
Стаття присвячена одній події у давній історії, коли німецькі племена – кімври й тевтони – здійснили багаторічне переміщення у просторі Центральної Європи. Це має назву «перше переселення народів», яке багато разів досліджували та коментували. Їх розгромив Рим, але ця подія викликала потужний рух інших племен, особливо в бік Східної Європи, де утворилося багато нових археологічних культур. Серед них особливе місце посідає зарубинецька культура. Метою дослідження є визначення місця зарубинецької культури в історії Східної Європи. Методологія дослідження полягає у використанні загальнонаукових, спеціальних та міждисциплінарних методів. Наукова новизна. Уперше зарубинецьку культуру Східної Європи розглядають на тлі руху західноєвропейських племен, зумовленого римською експансією. Висновки. Питання про походження зарубинецької культури досі дискусійне. Зараз не викликає особливих заперечень думка, що генезис зарубинецької культури був процесом складним, який відбив особливості як внутрішнього розвитку місцевого населення, так і дію зовнішніх обставин, став відображенням руху племен у Центрі Європи.
Посилання
Ambroz, A. K. (1991). Fibuly yuga Evropeiskoi chasti SSSR [Brooches of the South of the European Part of the USSR]. Nauka. (Arkheologiya SSSR, Iss. D1-30) [in Russian].
Budanova, V. P. (1991). Etnonimiya plemen Zapadnoi Evropy: rubezh antichnosti i srednevekov'ya [Ethnonymy of the Tribes of Western Europe: the Border of Antiquity and the Middle Ages]. Institut vseobshchei istorii [in Russian].
Caesar, J. (1948). Zapiski Yuliya Tsezarya i ego prodolzhatelei o Gall'skoi voine, o Grazhdanskoi voine, ob Aleksandriiskoi voine, ob Afrikanskoi voine [Notes of Julius Caesar and His Successors about the Gallic War, about the Civil War, about the Alexandrian War, about the African War] (M. M. Pokrovskii, Trans.). Izdatel'stvo Akademii nauk SSSR [in Russian].
Eremenko, V. E., & Shchukin, M. B. (1992). K probleme kimvrov, tevtonov i kel'toskifov i nekotorye voprosy rubezha srednego i pozdnego Latena [To the Problem of the Cimbri, Teutons and Celto-Scythians and Some Questions of the Boundary Between the Middle and Late Laten]. In V. E. Eremenko (Ed.), Problemy khronologii epokhi Latena i Rimskogo vremeni [Problems of Chronology of the Era of Laten and Roman Times] (pp. 80–115). Oium [in Russian].
Filip, Ia. (1961). Kel'tskaya tsivilizatsiya i ee nasledie [Celtic Civilization and Its Heritage]. Izdatel'stvo Chekhoslovatskoi Akademii Nauk; Artiya [in Russian].
Godlowski, K. (1979). Z badań nad zagadnieniem rozprzestrzenienia Słowian w V–VII w. n.e. [From the Research on the Issue of the Spread of the Slavs in the V–VII Centuries AD]. Akademia Górniczo-Hutnicza im S. Staszica [in Polish].
Gorodtsov, V. A. (1910). Bytovaya arkheologiya [Household Archeology]. Ripol Klassik [in Russian].
Gote, Iu. V. (1930). Zheleznyi vek v Vostochnoi Evrope [Iron Age in Eastern Europe]. Krasnyi proletarii [in Russian].
Gusakov, M. G. (2005). K voprosu o proiskhozhdenii obryada sozhzheniya v urne i bez nee [To the Question of the Origin of the Ritual of Burning in an Urn and without It]. In Teoreticheskie i metodicheskie podkhody k izucheniyu pogrebal'nogo obryada v sovremennoi arkheologii [Theoretical and Methodological Approaches to the Study of the Funeral Rite in Modern Archeology], Proceedings of the all-Russian Scientific Conference (pp. 31–32). Institute of archaeology RAS [in Russian].
Kasparova, K. V. (1981). Rol' yugo-zapadnykh svyazei v protsesse formirovaniya zarubinetskoi kul'tury [The Formation of the Zarubintsy Culture and Its South-Western Links]. Soviet Archaeology, 2, 57–79 [in Russian].
Kasparova, K. V. (1984). Zarubinetskaya kul'tura v khronologicheskoi sisteme kul'tur epokhi Latena [Zarubintsy Culture in the Chronological System of Cultures of the Latena Era]. Arkheologicheskii sbornik, 25, 108–117 [in Russian].
Khvoika, V. V. (1901). Polya pogrebenii v Srednem Podneprov'e [Burial Fields in the Middle Dnieper Region]. In S. F. Platonov (Ed.), Zapiski Imperatorskogo russkogo arkheologicheskogo obshchestva [Notes of the Imperial Russian Archaeological Society] (Vol. 12, Iss. 1-2, pp. 172–190). Tipografiya I. N. Skorokhodova [in Russian].
Kolosovskaia, Iu. K. (1988). Kel'ty, illiriitsy, frakiitsy na Dunae v V-I vv. [Celts, Illyrians, Thracians on the Danube in the V-I Centuries]. In E. S. Golubtsova (Ed.), Istoriya Evropy [History of Europe] (Vol. 1: Drevnyaya Evropa [Ancient Europe], pp. 504–511). Nauka [in Russian].
Kossinna, G. (1928). Ursprung und Verbreitung der Germanen in vor- und fruhgeschichtlicher Zeit [Origin and Distribution of the Germanic Peoples in Prehistoric and Early History]. Verlag von Curt Kabitzsch [in German].
Kukharenko, Iu. V. (1964). Zarubinetskaya kul'tura [Zarubintsy Culture]. Nauka. (Arkheologiya SSSR, Iss. D1-19) [in Russian].
Kukharenko, Iu. V. (1978). O tak nazyvaemykh zarubinetskikh pamyatnikakh v Podolii [About the So-Called Zarubinets Monuments in Podolia]. In V. V. Kropotkin, G. N. Matyushin, & B. G. Peters (Eds.), Problemy sovetskoi arkheologii [Problems of Soviet Archeology] (pp. 142–146). Nauka [in Russian].
Livius, Т. (1989). Istoriya Rima ot osnovaniya goroda [History of Rome from the Founding of the City] (V. M. Smirina, Trans.; Vol. 1). Nauka [in Russian].
Machinskii, D. A. (1963). O khronologii nekotorykh tipov veshchei zarubinetskoi i odnovremennykh ei kul'tur [About the Chronology of Some Types of Things of the Zarubintsy and Simultaneous Cultures]. Kratkie soobshcheniya Instituta arkheologii, 94, 20–28 [in Russian].
Machinskii, D. A. (1966a). K voprosu o datirovke, proiskhozhdenii i etnicheskoi prinadlezhnosti pamyatnikov tipa Poyaneshti-Lukashevka [On the Dating, Origin and Ethnicity of Monuments of the Poyaneshti-Lukashevka Type]. In N. Ia. Merpert, & P. M. Kozhin (Eds.), Arkheologiya Starogo i Novogo Sveta [Archeology of the Old and New Worlds] (pp. 82–96). Nauka [in Russian].
Machinskii, D. A. (1966b). K voprosu o proiskhozhdenii zarubinetskoi kul'tury [On the Origin of the Zarubintsy Culture]. Kratkie soobshcheniya Instituta arkheologii, 107, 3–8 [in Russian].
Machinskii, D. A. (1973). Kel'ty na zemlyakh k vostoku ot Karpat [Celts in the Lands East of the Carpathians]. Arkheologicheskii sbornik, 15, 52–64 [in Russian].
Maksimov, E. V., & Rusanova, I. P. (1993). Zarubinetskaya kul'tura. [Zarubintsy Culture]. In I. P. Rusanova, & E. A. Symonovich (Eds.), Slavyane i ikh sosedi v kontse I tysyacheletiya do n.e. – pervoi polovine I tysyacheletiya n.e. [Slavs and Their Neighbors at the End of the 1st Millennium BC – the First Half of the 1st Millennium BC] (pp. 20–39). Nauka. (Arkheologiya SSSR) [in Russian].
Maksimov, V. V. (1982). Zarubinetskaya kul'tura na territorii USSR [Zarubintsy Culture on the Territory of the Ukrainian SSR]. Naukova dumka [in Russian].
Nemirovskii, A. I., & Dashkova, M. F. (1977). Flor Lutsii Annei – istorik Drevnego Rima [Florus Lucius Anneus – Historian of Ancient Rome]. Izdatel'stvo Voronezhskogo universiteta [in Russian].
Niederle, L. (1956). Slavyanskie drevnosti [Slavic Trees] (T. Kovaleva, & M. Khazanova, Trans.). Izdatel'stvo inostrannoi literatury [in Russian].
Nikitina, V. B. (1965). Pamyatniki pomorskoi kul'tury v Belorussii i na Ukraine [Monuments of Pomor culture in Belarus and Ukraine]. Sovetskaya arkheologiya, 1, 194–205 [in Russian].
Oblomskii, A. M. (1993). Pozdnezarubinetskie pamyatniki [Late Zarubintsy Monuments]. In I. P. Rusanova, & E. A. Symonovich (Eds.), Slavyane i ikh sosedi v kontse I tysyacheletiya do n.e. – pervoi polovine I tysyacheletiya n.e. [Slavs and Their Neighbors at the End of the 1st Millennium BC – the First Half of the 1st Millennium BC] (pp. 40–52). Nauka. (Arkheologiya SSSR) [in Russian].
Orozii, P. (2004). Istoriya protiv yazychnikov [History Against the Gentiles] (V. M. Tyulenev, Trans.; Book 1–7, 2nd ed.). Izdatel'stvo Olega Abyshko [in Russian].
Pachkova, S. P. (2006). Zarubinetskaya kul'tura i latinizirovannye kul'tury Evropy [Zarubintsy Culture and Latinized Cultures of Europe]. Institute of Archeology of the NAS of Ukraine [in Russian].
Plutarch. (1987). Izbrannye zhizneopisaniya [Selected Biographies] (M. Tomashevskaya, Comp.; Vol. 1). Pravda [in Russian].
Reinecke, P. (1906). Aus der russischen archäologischen Litteratur [From the Russian archaeological literature]. Mainz, 1, 42–50 [in German].
Sedov, V. V. (1970). Slavyane Verkhnego Podneprov'ya i Podvin'ya [Slavs of the Upper Dnieper and Podvina]. Nauka. (Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR, Iss. 163) [in Russian].
Sedov, V. V. (2005). Izbrannye trudy: Slavyane. Drevnerusskaya narodnost' [Selected Works: Slavs. Old Russian People]. Znak [in Russian].
Shchukin, M. B. (1994). Na rubezhe er [At the Turn of the Eras]. Farn [in Russian].
Shchukin, M. B. (1999). Zabytye bastarny [Forgotten Bastarny]. Stratum plus, 5, 75–90 [in Russian].
Shchukin, M. B. (2005). Gotskii put' [The Gothic Way]. St. Petersburg State University, Faculty of the Philology [in Russian].
Shchukin, M. B., & Eremenko, V. E. (1999). K probleme kimvrov, tevtonov i kel'toskifov: tri zagadki [To the Problem of the Cimbri, Teutons and Celto-Scythians: Three Riddles]. Arkheologicheskii sbornik, 34, 134–160 [in Russian].
Shelov-Kovediaev, F. V. (1994a). Plinii [Plinius]. In L. A. Gindin, S. A. Ivanov, & G. G. Litavrin (Comps.), Svod drevneishikh pis'mennykh izvestii o slavyanakh [The Collection of the Oldest Written Records of the Slavs] (Vol. 1, pp. 18–36). Vostochnaya literatura [in Russian].
Shelov-Kovediaev, F. V. (1994b). Tatsit [Tacitus]. In L. A. Gindin, S. A. Ivanov, & G. G. Litavrin (Comps.), Svod drevneishikh pis'mennykh izvestii o slavyanakh [The Collection of the Oldest Written Records of the Slavs] (Vol. 1, pp. 37–45). Vostochnaya literatura [in Russian].
Shelov-Kovediaev, F. V. (1994c). Ptolomei [Ptolemaeus]. In L. A. Gindin, S. A. Ivanov, & G. G. Litavrin (Comps.), Svod drevneishikh pis'mennykh izvestii o slavyanakh [The Collection of the Oldest Written Records of the Slavs] (Vol. 1, pp. 46–62). Vostochnaya literatura [in Russian].
Shkunaev, S. V. (1988). Kel'ty v Zapadnoi Evrope v V–I vv. [Celts in Western Europe in the V-I Centuries]. In E. S. Golubtsova (Ed.), Istoriya Evropy [History of Europe] (Vol. 1: Drevnyaya Evropa [Ancient Europe], pp. 492–503). Nauka [in Russian].
Spitsyn, A. A. (1948). Polya pogrebal'nykh urn [Burial Urn Fields]. Sovetskaya arkheologiya, 10, 53–72 [in Russian].
Strabo. (1994). Geografiya [Geography] (S. L. Utchenko, Ed., G. A. Stratanovskii, Trans.). Ladomir. (Original work published 1964) [in Russian].
Tacitus, C. (1969). Sochineniya v dvukh tomakh [Essays in Two Volumes] (Ya. M. Borovskii, & M. E. Sergeenko, Comps., A. S. Bobovich, Trans.; Vol. 1: Annaly. Malye proizvedeniya [Annals. Small Works]). Nauka [in Russian].
Tackenberg, K. (1929). Die Bastarnen [The Bastarnen]. Volk und Rasse, 4, 232–244 [in German].
Terpilovskij, R. V. (2004). Slavyane Podneprov'ya v pervoi polovine I tysyacheletiya n. e. [Slavs in the Dnieper Region in the First Half of the First Millennium AD]. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej [in Russian].
Tretiakov, P. N. (1966). Finno-ugry, balty i slavyane na Dnepre i Volge [Finno-Ugrians, Balts and Slavs on the Dnieper and Volga]. Nauka [in Russian].
Tretiakov, P. N. (1970). U istokov drevnerusskoi narodnosti [At the Origins of the Ancient Russian People]. Nauka. (Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR, Iss. 163) [in Russian].
Tretiakov, P. N. (1974). Drevnosti vtoroi i tret'ei chetvertei I tys. n.e. v Verkhnem i Srednem Podesen'e [Antiquities of the Second and Third Quarters of the 1st Millennium AD in the Upper and Middle Suspension]. In P. N. Tretiakov (Ed.), Rannesrednevekovye vostochnoslavyanskie drevnosti [Early Medieval East Slavic Antiquities] (pp. 40–118). Nauka [in Russian].
Verner, I. K. (1972). K proiskhozhdeniyu i rasprostraneniyu antov i sklavinov [To the Origin and Distribution of Ants and Sklavins]. Sovetskaya arkheologiya, 4, 102–115 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.
